передбачати

ПЕРЕДБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось.

Син того панства, пан Вацлав, часто заглядав до Солецьких, і люди передбачали, що це закінчиться маріяшом [шлюбом] (Кобр., Вибр., 1954, 90);

Обід затягнувся довше, ніж передбачав Андрій (Гур., Наша молодість, 1949, 43);

Всі ці причепки редактора я передбачив, знаючи його погляди на газету і відносини до мене (Коцюб., III, 1956, 167);

— Ніякого наказу.. я не одержував, — тихо сказав Щорс.. — Ах, он як! Розумію. До речі, в штабі це також передбачали, даючи пакет. Ось копія наказу (Довж., І, 1958, 142);

// Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого-небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних і т. ін.

Передбачати погоду для всієї країни — правда, це дуже цікаво? (Донч., V, 1957, 437);

Маркс і Енгельс, а потім Ленін.. геніально передбачили, що капіталізм, вичерпавши можливості свого розвитку, неминуче поступиться місцем перед комунізмом (Наука.., 8, 1959, 1);

// Мати на увазі що-небудь, не забувати про щось.

Філіппов виявився неабияким організатором — усе передбачив до найменшої дрібниці (Збан., Єдина, 1959, 263);

// також з інфін. Планувати, проектувати що-небудь.

Інститут [кібернетики] передбачає створити системи обчислювальних машин, здатних стежити за ходом будівництва у великому промисловому або економічному районі (Наука.., 10, 1963, 5);

В програмах курсів, шкіл для інженерно-технічних працівників і робітників необхідно передбачити розділи з питань механізації та автоматизації конкретних виробничих процесів (Рад. Укр., 4.VШ 1959, 3).

2. тільки недок. Мати що-небудь своєю умовою або передумовою; виходити з чогось, грунтуватися на чому-небудь.

Існування продукту як товару передбачає певні історичні передумови (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 171);

— Наше дружнє, й товариське побачення навряд чи передбачає якісь серйозніші угоди за угоду звичайну — торговельно-рибальську (Ю. Янов., II, 1958, 114);

Ленінський принцип пролетарського інтернаціоналізму передбачає, що кожна комуністична партія повинна на ділі боротися за згуртованість міжнародного комуністичного руху (Літ. Укр., 23.IV 1963, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передбачати — (уявно бачити розвиток подій) завбачувати, (переказувати передбачуване) віщувати, пророкувати, книжн. прогнозувати. Словник синонімів Полюги
  2. передбачати — передбача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. передбачати — Завбачати, завбачувати, бачити <�вгадувати, припускати> наперед; (поліпшення) чекати на; (логічно) висновувати, робити висновок; (погоду) прогнозувати, г. заповідати; (щось робити) плянувати, проектувати. Словник синонімів Караванського
  4. передбачати — Вістувати, віщувати, завбачати, завбачувати, накаркувати (лайл.), передбачувати, передвіщати, передрікати, провіщати, прогнозувати, прорікати, пророкувати, пророчити Фразеологічні синоніми: віщуном віщувати; заглядати в завтрашній день... Словник синонімів Вусика
  5. передбачати — -аю, -аєш, недок., передбачити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось. || Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого-небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. передбачати — ПЕРЕДБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось. Син того панства, пан Вацлав, часто заглядав до Солецьких, і люди передбачали, що це закінчиться маріяшом [шлюбом] (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. передбачати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  8. передбачати — Передбача́ти, -ча́ю, -ча́єш; передба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; передба́ч, -ба́чмо, -ба́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)