1. Словник синонімів Вусика

передбачати

Вістувати, віщувати, завбачати, завбачувати, накаркувати (лайл.), передбачувати, передвіщати, передрікати, провіщати, прогнозувати, прорікати, пророкувати, пророчити

Фразеологічні синоніми: віщуном віщувати; заглядати в завтрашній день; заглядати в майбутнє; заглядати наперед; знати прикмети; пророкувати майбутнє

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передбачати — (уявно бачити розвиток подій) завбачувати, (переказувати передбачуване) віщувати, пророкувати, книжн. прогнозувати. Словник синонімів Полюги
  2. передбачати — передбача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. передбачати — Завбачати, завбачувати, бачити <�вгадувати, припускати> наперед; (поліпшення) чекати на; (логічно) висновувати, робити висновок; (погоду) прогнозувати, г. заповідати; (щось робити) плянувати, проектувати. Словник синонімів Караванського
  4. передбачати — -аю, -аєш, недок., передбачити, -чу, -чиш, док., перех. 1》 Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось. || Робити правильний висновок про напрямок розвитку чого-небудь, про можливість якоїсь події тощо на основі вивчення фактів, даних і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. передбачати — ПЕРЕДБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., що. 1. Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось. Син того панства, пан Вацлав, часто заглядав до Солецьких, і люди передбачали, що це закінчиться маріяшом [шлюбом] (Н. Словник української мови у 20 томах
  6. передбачати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови
  7. передбачати — Передбача́ти, -ча́ю, -ча́єш; передба́чити, -ба́чу, -ба́чиш, -ба́чать; передба́ч, -ба́чмо, -ба́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. передбачати — ПЕРЕДБАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Бачити, припускати що-небудь заздалегідь; чекати чогось. Син того панства, пан Вацлав, часто заглядав до Солецьких, і люди передбачали, що це закінчиться маріяшом [шлюбом] (Кобр. Словник української мови в 11 томах