передвістя
ПЕРЕДВІ́СТЯ, я, с. Явище, ознака і т. ін., що передвіщають наближення, настання чого-небудь.
Коли рушає з місця крига і на верхів’ях тане сніг, — це найвірніше передвістя, що неодмінно прийде мить— і молоде, зелене листя над головою зашумить (Уп., Вірші.., 1957, 121);
На початку 1651 р. польські кавалерійські загони почали нападати на козацькі прикордонні частини, що було передвістям нового вторгнення польської армії на Україну (Іст. УРСР, І, 1953, 245).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- передвістя — передві́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- передвістя — -я, с. Явище, ознака і т. ін., що передвіщають наближення, настання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- передвістя — ПЕРЕДВІ́СТЯ, я, с. Явище, ознака і т. ін., що передвіщають наближення, настання чого-небудь. Коли рушає з місця крига і на верхів'ях тане сніг, – це найвірніше передвістя, що неодмінно прийде мить – і молоде, зелене листя над головою зашумить (М. Словник української мови у 20 томах
- передвістя — ПЕРЕДВІ́СТЯ, ПЕРЕДВІ́СТКА, ПРИЗВІ́СТКА розм., ПРО́ВІСТЬ поет. Ясеневі в грудях зробилось порожньо.. Це було поганим передвістям (Ю. Бедзик); Звістка була остільки раптовою, що здавалася ніби давньою передвісткою (І. Ле); Молодий, усіх я запевняв.. Словник синонімів української мови