переписка
ПЕРЕПИ́СКА, и, ж.
1. Дія за знач. перепи́сувати, переписа́ти 1.
— Часом беру додому на вечори.. переписку й маю сякий-такий додаток до скарбової плати (Н.-Лев., IV, 1956, 328);
Ви сами [самі] гаразд знаєте, яке нудне діло та переписка, та ще коли її робити самому авторові (Мирний, V, 1955, 358).
2. рідко. Те саме, що листува́ння.
Поки.. переписка в урядовій формі дійшла до назначених місць, наші ріпники всі вже були в Бориславі (Фр., V, 1951, 414);
Ви вже хоч ради празника простіть мене за те, що я була не дуже-то акуратна в переписці з Вами (Л. Укр., V, 1956, 156);
Після того, як повернувся з відпустки, перекинулися вони з Клавою кількома листами, а там і переписка чомусь завмерла (Собко, Нам спокій.., 1959, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переписка — Слова переписка і переписуватися нерідко вживають у невластивому їм значенні: “У мене з Миколою – давня переписка”; “Діти познайомилися в таборі відпочинку й переписуються”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- переписка — перепи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- переписка — Переписка й листування Іменника переписка й дієслова переписуватись тепер інколи вживають у невластивому їм значенні: «У нас із ним — давня переписка»; «Я переписуюся з її братом». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- переписка — -и, ж. 1》 Дія за знач. переписувати, переписати 1). 2》 рідко. Те саме, що листування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переписка — 1. листування 2. це див. копія Словник чужослів Павло Штепа
- переписка — ПЕРЕПИ́СКА, и, ж. 1. розм. Дія за знач. перепи́сувати, переписа́ти 1. – Часом беру додому на вечори .. переписку й маю сякий-такий додаток до скарбової плати (І. Словник української мови у 20 томах
- переписка — ЛИСТУВА́ННЯ (обмін листами), КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ПЕРЕПИ́СКА розм. рідко. Вася підтримував листування з багатьма бійцями й офіцерами, які вибували з роти до госпіталів (О. Словник синонімів української мови