перешкода
ПЕРЕШКО́ДА, и, ж.
1. Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона.
А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в’язка колючого сіна на голові жінки (Коцюб., II, 1955, 294);
— Що буде потім? А те, що буває з весняним струмком, який зустрічає перешкоду. Що робить струмок? Він шукає бічного шляху, щоб обминути перепону і полинути далі за законами тяжіння (Чаб., Тече вода.., 1961, 102);
З’їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх не як сміливець, який збирається перескочити перешкоду, а як невправний хлопчак, який боїться стрімкого спаду (Вільде, Сестри.., 1958, 539).
З перешко́дами — з трудом, насилу.
Слова співу йдуть через старе горло з перешкодами, як коли би не лиш на руках у них, але і в горлі мозилі [мозолі] понаростали (Стеф., І, 1949, 70).
2. перен. Те, що заважає здійсненню чого-небудь; завада.
Головною і основною перешкодою розвиткові продуктивних сил сільського господарства Росії є пережитки кріпосництва (Ленін, 17, 1971, 119);
— Ніби й учена людина, агроном, а от чинить перешкоди усім новим заходам у комуні (Донч., І, 1956, 60);
Давно вже вийшли вони з лагідних юнацьких літ у сувору черству мужність. Багато прекрасних людяних поривань розгубилось і позабулось на життєвих дорогах. Багато відняли нерівні сутички з життєвими перешкодами (Довж., І, 1958, 437).
Без перешко́ди (перешко́д) — вільно, без перепон.
А знання всіх тайн природи Доведе без перешкоди, Що всіх мудрих скаже гурт: Надприродність — це абсурд! (Фр., XIII, 1954, 397);
Добувши перепустку, ми без перешкод прибули до селища (Досв., Вибр., 1959, 43).
◊ Бу́ти (стоя́ти, ста́ти) на перешко́ді — те саме, що На зава́ді бу́ти (става́ти, стоя́ти і т. ін.) ( див. зава́да).
— Мене, братці, не беріте з собою, — прохав він товаришів, — мені перебито обидві ноги, я й в дорозі, й вдома буду тільки на перешкоді… покиньте мене краще тут (Стар., Облога.., 1961, 55);
Скоро батько у чому їй на перешкоді стане — чи там у ярмарку не звелить купувати якої одежини, чи воза не дасть поїхати куди — вже Катря просить назад своєї обіцянки (Вовчок, І, 1955, 187).
Значення в інших словниках
- перешкода — (те, що перешкоджає рухові) перепона, завада, (цілковита) загата// камінь спотикання, підводний камінь. Словник синонімів Полюги
- перешкода — перешко́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перешкода — (значна) камінь спотикання, книжн.; (непередбачена, несподівана, прихована) підводне (підводні) каміння (камені). Головним каменем спотикання у відносинах між двома країнами [США і Японією] стали тепер питання торгівлі (Рад. Україна, 2 трав., 1979... Словник фразеологічних синонімів
- перешкода — Перепона, бар'єр, о. камінь спотикання, загата, підводне каміння, с. китайська стіна, (в роботі) гальмо, жм. перечіпка, зачіпка, перемішка, р. перегорода, зст. притичина; мн. ПЕРЕШКОДИ, труднощі, утруднення. Словник синонімів Караванського
- перешкода — Барикада, брама, брояки (назва порогів на Дністрі й Бузі), вал (земляний), вориння, вір'я, ворота, гат, гата, гатка, гать, горожа, грати, гребля, дамба, дзот, дот, забора, забороло, завада, завал, загата, завіса, загорода, загородження, загородка... Словник синонімів Вусика
- перешкода — -и, ж. 1》 Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. З перешкодами — з трудом, насилу. 2》 перен. Те, що заважає здійсненню чого-небудь; завада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перешкода — Перешко́да, -ди; -шко́ди, -шко́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перешкода — ПЕРЕШКО́ДА, и, ж. 1. Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в'язка колючого сіна на голові жінки (М. Коцюбинський); – Що буде потім?... Словник української мови у 20 томах
- перешкода — ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Словник синонімів української мови
- перешкода — рос. помеха поява у процесі комунікації незапланованого втручання середовища або спотворення, в результаті чого до отримувача надходить повідомлення, що відрізняється від того. яке посилав відправник. Eкономічна енциклопедія
- перешкода — Перешко́да, -ди ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319. Словник української мови Грінченка