перешкода
ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Сухим вітрам могутні перепони — зелені встануть смуги лісові (П. Дорошко); Наскочила (Соломія) на чимале довгасте озерце.. Вона мусила вернутись трохи назад, щоб обійти перешкоду (М. Коцюбинський); Кілька-то разів бідний кінь, у шаленім бігу перескакуючи рови, плоти та інші завади, зломить ногу..! (І. Франко); Замуруй ворота — дівка й через загату проведе тата (прислів'я); Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки (П. Колесник); Нема стіни, перегород між нами. Не знає стін, перегород любов! (І. Франко); Йде скотина — нема перепону — через грядки так і чеше (Панас Мирний); Він не раз чує ті чудові казочки про Йвана Івановича, руського царевича, що в заворожених царствах скитався, нігде припону ні в чім не знаючи (Панас Мирний); На плотах тих лісоруби мчать стихії напролом.. Доведуть вони — так буде, крізь запон скелясту рать. І той ліс на новобуди поїзди швидкі помчать (В. Сосюра); Дніпро, як кажуть, татаринові не запина (О. Стороженко).
ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР'Є́Р, РОГА́ТКИ мн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КА розм., КАРЛЮ́ЧКА жарт. (щось незначне, але прикре). — Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар'єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).
Значення в інших словниках
- перешкода — (те, що перешкоджає рухові) перепона, завада, (цілковита) загата// камінь спотикання, підводний камінь. Словник синонімів Полюги
- перешкода — перешко́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перешкода — (значна) камінь спотикання, книжн.; (непередбачена, несподівана, прихована) підводне (підводні) каміння (камені). Головним каменем спотикання у відносинах між двома країнами [США і Японією] стали тепер питання торгівлі (Рад. Україна, 2 трав., 1979... Словник фразеологічних синонімів
- перешкода — Перепона, бар'єр, о. камінь спотикання, загата, підводне каміння, с. китайська стіна, (в роботі) гальмо, жм. перечіпка, зачіпка, перемішка, р. перегорода, зст. притичина; мн. ПЕРЕШКОДИ, труднощі, утруднення. Словник синонімів Караванського
- перешкода — Барикада, брама, брояки (назва порогів на Дністрі й Бузі), вал (земляний), вориння, вір'я, ворота, гат, гата, гатка, гать, горожа, грати, гребля, дамба, дзот, дот, забора, забороло, завада, завал, загата, завіса, загорода, загородження, загородка... Словник синонімів Вусика
- перешкода — -и, ж. 1》 Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. З перешкодами — з трудом, насилу. 2》 перен. Те, що заважає здійсненню чого-небудь; завада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перешкода — Перешко́да, -ди; -шко́ди, -шко́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перешкода — ПЕРЕШКО́ДА, и, ж. 1. Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в'язка колючого сіна на голові жінки (М. Коцюбинський); – Що буде потім?... Словник української мови у 20 томах
- перешкода — ПЕРЕШКО́ДА, и, ж. 1. Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в’язка колючого сіна на голові жінки (Коцюб., II, 1955, 294); — Що буде потім?... Словник української мови в 11 томах
- перешкода — рос. помеха поява у процесі комунікації незапланованого втручання середовища або спотворення, в результаті чого до отримувача надходить повідомлення, що відрізняється від того. яке посилав відправник. Eкономічна енциклопедія
- перешкода — Перешко́да, -ди ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319. Словник української мови Грінченка