1. Словник фразеологічних синонімів

перешкода

(значна) камінь спотикання, книжн.; (непередбачена, несподівана, прихована) підводне (підводні) каміння (камені).

Головним каменем спотикання у відносинах між двома країнами [США і Японією] стали тепер питання торгівлі (Рад. Україна, 2 трав., 1979, с. 4); Непокоїть мене те, що є сила-силенна небезпек і підводного каміння, серед яких треба пролавірувати (Еллан, 2, 1958, с. 202).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перешкода — (те, що перешкоджає рухові) перепона, завада, (цілковита) загата// камінь спотикання, підводний камінь. Словник синонімів Полюги
  2. перешкода — перешко́да іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. перешкода — Перепона, бар'єр, о. камінь спотикання, загата, підводне каміння, с. китайська стіна, (в роботі) гальмо, жм. перечіпка, зачіпка, перемішка, р. перегорода, зст. притичина; мн. ПЕРЕШКОДИ, труднощі, утруднення. Словник синонімів Караванського
  4. перешкода — Барикада, брама, брояки (назва порогів на Дністрі й Бузі), вал (земляний), вориння, вір'я, ворота, гат, гата, гатка, гать, горожа, грати, гребля, дамба, дзот, дот, забора, забороло, завада, завал, загата, завіса, загорода, загородження, загородка... Словник синонімів Вусика
  5. перешкода — -и, ж. 1》 Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. З перешкодами — з трудом, насилу. 2》 перен. Те, що заважає здійсненню чого-небудь; завада. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. перешкода — Перешко́да, -ди; -шко́ди, -шко́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. перешкода — ПЕРЕШКО́ДА, и, ж. 1. Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в'язка колючого сіна на голові жінки (М. Коцюбинський); – Що буде потім?... Словник української мови у 20 томах
  8. перешкода — ПЕРЕПО́НА (те, що перешкоджає рухові, перекриває доступ до когось, чогось, роз'єднує), ПЕРЕШКО́ДА, ЗАВА́ДА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПЕРЕГОРО́ДКА рідше, ПЕРЕГОРО́ДА рідше, ПЕРЕПО́Н рідше, ПРИПІ́Н рідше, ЗАПО́НА діал., ЗАПИ́НА діал. Словник синонімів української мови
  9. перешкода — ПЕРЕШКО́ДА, и, ж. 1. Те, що перепиняє рух, заступає шлях, закриває доступ куди-небудь; перепона. А ось і перешкода. Од стіни до стіни заповнила вуличку в’язка колючого сіна на голові жінки (Коцюб., II, 1955, 294); — Що буде потім?... Словник української мови в 11 томах
  10. перешкода — рос. помеха поява у процесі комунікації незапланованого втручання середовища або спотворення, в результаті чого до отримувача надходить повідомлення, що відрізняється від того. яке посилав відправник. Eкономічна енциклопедія
  11. перешкода — Перешко́да, -ди ж. Помѣха, препятствіе. бути на перешкоді. Служить помѣхой, препятствовать. Ніхто не розлучить, ніхто не стоїть на перешкоді. МВ. (О. 1862. І. 90). Сам ти бачиш, що вороги нам на перешкоді. Чуб. V. 319. Словник української мови Грінченка