1. Словник української мови в 11 томах

плодючий

ПЛОДЮ́ЧИЙ, а, е.

1. Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей).

Серед свійських тварин однією з найбільш плодючих і скороспілих м’ясних тварин, як відомо, є свиня (Наука.., 9, 1956, 22);

— Втечеш, коли дружина наплодила з півдесятеро: — А чого ж ти такий плодючий! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 274);

// Який дає багато плодів; урожайний.

Ще ні на чиєму полі не було такої доброї пшениці, як у Оришки, нічия огородина не задалася така плодюча (Мирний, IV, 1955, 211);

Зумій же чуть, як переходять соки Крізь дерево плодюче та високе (Рильський, І, 1956, 62).

2. Здатний давати й живити багату рослинність; родючий.

Мої думки снувалися довгими скибами плодючої ріллі (Стеф., І, 1949, 174);

Із чорної, плодючої землі густо та зелено — сходи (Головко, II, 1957, 78);

// Який має такий грунт (про місцевість, край і т. ін.).

Отака ти [моя земле] у мене плодюча (Мал., За.. морем, 1950, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плодючий — плодю́чий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. плодючий — (рід) ПЛІДНИЙ; (сад) урожайний; (ґрунт) родючий. Словник синонімів Караванського
  3. плодючий — -а, -е. 1》 Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). || Який дає багато плодів; урожайний. 2》 Здатний давати й живити багату рослинність; родючий. || Який має такий ґрунт (про місцевість, край і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плодючий — див. плодовитий Словник чужослів Павло Штепа
  5. плодючий — Плодю́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. плодючий — ПЛОДЮ́ЧИЙ, а, е. 1. Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). Серед свійських тварин однією з найбільш плодючих і скороспілих м'ясних тварин, як відомо, є свиня (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. плодючий — ПЛІ́ДНИЙ (який дає чи здатний давати багато плодів або численне потомство; здатний створювати щось у великій кількості), ПЛОДОВИ́ТИЙ, ПЛОДЮ́ЧИЙ, СІМЕНЯ́СТИЙ розм. Я лан орю і сію плідне зерно! (Л. Словник синонімів української мови
  8. плодючий — Плодючий, -а, -е Плодовитый. Словник української мови Грінченка