побачити

ПОБА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Сприйняти зором, спостерегти.

Побачила Юнона з неба, Що пан Еней на поромах (Котл., І, 1952, 66);

До нас говорять [баби], прохають сідати.. Але ми не спиняємось, нам хочеться більше побачити, більше почути (Коцюб., II, 1955, 239);

Ми не встигли побачити процедури спускання брига на воду (Ю. Янов., II, 1958, 149);

// Потрапивши куди-небудь, дістати можливість особисто спостерігати, на власні очі бачити щось.

— Ніколи я не побачу того місця, де я зросла (Н.-Лев., VI, 1966, 72);

Не віриться, що знов побачу я село (Сос., І, 1957, 261);

// Зустріти кого-небудь особисто.

Незабаром знов побачила Оленка Грищенка в Сергія (Тесл., Вибр., 1950, 102);

Дуже хотілося Катрі побачити Юхима й сьогодні, — як ще ніколи, мабуть (Головко, II, 1957, 204);

// Дочекатися, стати свідком чого-небудь бажаного, давно очікуваного.

— Оженися, сину, оженися, мій голубе! Хай хоч на старість доведеться мені тебе в парі побачити… (Мирний, І, 1949, 338);

— Дуже хотіла мене мати побачити вчителем, на панському жалуванні, та не дочекалася свого щастя (Стельмах, II, 1962, 99);

// Уявити собі кого-, що-небудь.

Не знаю, яким я йому [селянинові] здався, але крізь нього я раптом побачив купу чорних солом’яних стріх, затертих нивами (Коцюб., II, 1955, 232);

— Товариші поранені, визволено Київ! — пролунав високий, чистий голос сестри.. Гучне «ура» підхопило Орлюка, підживило його сили, й він побачив свій Київ — Золоті ворота (Довж., І, 1958, 322).

◊ Кра́єм о́ка поба́чити див. край¹;

Крає́чком о́ка поба́чити див. крає́чок;

Лопа́тки́ в горо́сі поба́чити див. лопа́тка;

Не поба́чити в ві́чі кого, чого — зовсім, ніколи не зустріти, не мати кого-, чого-небудь.

— У других [квартирантів] на закуску ягоди або що солоденьке-ласеньке, а у нас ніколи його і в вічі не побачиш… (Мирний, І, 1954, 334);

Не поба́чити, як свої́х (вла́сних) вух; Поба́чити, як свої́ (вла́сні) ву́ха див. ву́хо;

Поба́чити на [вла́сні (свої́)] о́чі (вла́сними, свої́ми очи́ма) — самому спостерегти кого-, що-небудь, стати очевидцем чогось.

Вранці вже кожен міг не тільки почути стрілянину, а й побачити з гори на власні очі, як за передніми роз’їздами сунуло військо (Панч, В дорозі, 1959, 201);

Мені, може, що й трапиться… Дещо побачу на свої очі… (Вовчок, VI, 1956, 228);

[Аецій Панса:] Найкраще так, побачити на очі, тоді ніяким брехням не повіриш (Л. Укр., II, 1951, 356);

Хотілося б мені хоч на одну хвилину у своє село.. Все б хотілося побачити своїми очима (Мирний, І, 1954, 76);

Поба́чити світ див. світ;

Поба́чити сві́ту див. світ.

2. Глянувши на кого-, що-небудь, помітити, виявити, відкрити для себе щось.

Подивившись якось ненароком на свого товариша, вона стільки внутрішньої муки побачила на його молодому обличчі (Хотк., І, 1966, 39);

І допитливо дивиться [Гнат] на Дороша та на Оксена, щоб побачити, яке враження зробила його заява (Тют., Вир, 1964, 171);

// кого, що в кому — чому. Розгадати, розкрити суть, приховані ознаки кого-, чого-небудь.

Вкрай здеморалізована біженська маса і товпища втомлених, завошивлених військ з появою Врангеля в Криму раптом підняли голови, заіскрились надіями, побачивши в особі енергійного молодого полководця свого єдиного рятівника.. Цей поведе, цей поверне кожному його втрачене! (Гончар, II, 1959, 205);

// Зрозуміти, усвідомити щось, прийти до якого-небудь висновку.

Побачив Кіт, що діло препогане (Гл., Вибр., 1951, 108);

Тільки тепер я побачив, яке було тяжке та безглузде старе життя в нас по селах (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 7);

// тільки 1 ос. Подумати, зважити, перш ніж починати що-небудь.

— Вийдеш? — Побачу! — Настя знялася з місця (Коцюб., І, 1955, 48).

3. що. Особисто зазнати, пережити, відчути що-небудь.

З радості стара [Мотря] як оп’яніла. Їй уперше на віку довелося побачити таку повагу до себе від людей (Мирний, І, 1949, 358);

Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі ніде її не знаходив (Гончар, III, 1959, 17);

// тільки 2 ос. Упевнитися в правдивості, неминучості того, що стверджується, повідомляється.

— Ще дасть [мати] тебе заміж за якогось гайдамаку старого, — ось побачиш (Вовчок, І, 1955, 187);

— Не журіться, — потішав її [Соломію] Іван.. — Побачите, що його [Остапа] пустять… (Коцюб., І, 1955, 382);

// тільки 1 ос. Уживається із значенням «час, життя покаже».

Подякував Максим за пораду. — Побачу ще, як там буде; Коли не дам ради, То тойді [тоді] вже, певне, треба Іти в найми знову… (Шевч., II, 1953, 52);

— Не буде, Йване, діла!.. — Побачимо! (Головко, І, 1957, 335);

// тільки 2 і 3 ос. Уживається для висловлення погрози.

Побачить вона! згадає тоді мене, як чорти витоплять з неї те сало, що придбала в піст (Н.-Лев., II, 1956, 18).