побушувати

ПОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бушувати якийсь час.

Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (Гончар, II, 1959, 280).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побушувати — побушува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побушувати — -ую, -уєш, док. Бушувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побушувати — ПОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бушувати якийсь час. Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (О. Гончар); Скоро метелиця знов понесла тьмами їх [сніжинки], понесла їх поривами і враз побушувала так люто, що перетнула всі напрямки (В. Барка). Словник української мови у 20 томах