побушувати
ПОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бушувати якийсь час.
Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (Гончар, II, 1959, 280).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побушувати — побушува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побушувати — -ую, -уєш, док. Бушувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побушувати — ПОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Бушувати якийсь час. Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (О. Гончар); Скоро метелиця знов понесла тьмами їх [сніжинки], понесла їх поривами і враз побушувала так люто, що перетнула всі напрямки (В. Барка). Словник української мови у 20 томах