побік

Значення в інших словниках

1. побік — по́бік 1 прислівник незмінювана словникова одиниця по́бік 2 прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. побік — див. близько Словник синонімів Вусика
3. побік — розм. 1》 присл. Те саме, що поряд I 1); обік. 2》 у знач. прийм., з род. в. Уживається на позначення місця, особи, предмета, недалеко від яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь; біля, коло. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. побік — ПО́БІК, розм. 1. присл. Те саме, що по́ряд¹ 1; обік. – Ти думаєш, – .. почала Галя, – .. легко мені дивитись на життя батькове побік з життям добрих людей?.. (Панас Мирний). 2. у знач. прийм., з род. Словник української мови у 20 томах
5. побік — ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал. Словник синонімів української мови