1. Словник української мови в 11 томах

повним-повнісінько

ПО́ВНИМ-ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до по́вний-повні́сінький.

Він увійшов до палати, коли там було повним-повнісінько людей (Скл., Святослав, 1959, 458).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повним-повнісінько — по́вним-повні́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. повним-повнісінько — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. повним-повнісінько — розм. Присл. до повний-повнісінький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повним-повнісінько — ПО́ВНИМ-ПОВНІ́СІНЬКО, розм. Присл. до по́вний-повні́сінький. Він увійшов до палати, коли там було повним-повнісінько людей (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах