подачка
ПОДА́ЧКА, и, ж.
1. Їжа, кинута собаці або іншій тварині.
Собака на льоту вхопив подачку.
2. перен. Те, що дають, жертвують кому-небудь з жалю або з ласки, з милості; пожертвування.
Дуже часто буває, що фабрикант намагається всіма силами одурити робітників, виставити себе їх благодійником, прикрити свою експлуатацію робітників якоюсь пустою подачкою.. (Ленін, 4, 1969, 282);
Охороною феодальних привілеїв і подачками царський уряд перетворював місцевих феодалів на своїх вірних слуг (Іст. СРСР, II, 1957, 276);
*У порівн. ..робітники повинні просити у хазяїна допомоги, немов подачки (Ленін, 2, 1969, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- подачка — пода́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- подачка — -и, ж. 1》 Їжа, кинута собаці або іншій тварині. 2》 перен. Те, що дають, жертвують кому-небудь із жалю або з ласки, з милості; пожертвування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- подачка — ПОДА́ЧКА, и, ж. перен., перев. зневажл. Те невелике, мізерне, що дають, жертвують кому-небудь з жалю або з ласки, з милості. Охороною феодальних привілеїв і подачками царський уряд перетворював місцевих феодалів на своїх вірних слуг (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- подачка — Платня Словник застарілих та маловживаних слів
- подачка — ПОЖЕ́РТВА (дарунок, внесок у вигляді грошей або яких-небудь речей на користь якоїсь особи, установи), ПОЖЕ́РТВУВАННЯ, ЖЕ́РТВА рідше, ПОЖА́ЛУВАННЯ заст., ПОДАЯ́ННЯ заст., ДАЯ́ННЯ заст., уроч., ДА́ТОК заст., ПОДА́ЧА заст. Словник синонімів української мови