1. Словник української мови в 11 томах

подвоюватися

ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОДВО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся; наказ. сп. подво́юйся i подві́йся; док.

1. Збільшуватися вдвічі.

Підраховано, що в сучасну епоху за кожні десять років обсяг наукової інформації, що є в розпорядженні людства, приблизно подвоюється (Рад. Укр., 11.IV 1967, 4);

— Ти кричиш? Ну, вибачай, за се тобі подвоїться порція [ударів] (Фр., IV, 1950, 239);

Серце, мій сурмач, Моя струна, як треба — то подвійся, Вдесятерись, як треба плакать — плач, Пали, гнівись, лиш з правди не посмійся! (Мал., Листи.., 1961, 9);

// Значно збільшуватися проти звичайного; посилюватися.

Ось мигнуло щось перед очима — жовте, кругле, дрібненьке… Невже філоксера? Увага подвоюється, зіниці ширшають (Коцюб., І, 1955, 207);

Він відчув велику приязнь до старого акина, і ця приязнь подвоїлася, коли Жайсак розповів йому про те, як славетний акин.. склав пісеньку-сатиру про товстого бая (Тулуб, В степу.., 1964, 359).

2. Здаватися подвійним (у 1 знач); двоїтися (про предмети).

Якщо дивитися крізь кристал кальциту, то зображення предметів подвоюється (Таємн. вапна, 1957, 26);

Вона вдивлялася в дядька Якима, борода якого маячила немовби десь далеко в тумані, а сам він наче подвоювався (Юхвід, Оля, 1959, 170).

3. діал. Суперечити самому собі.

Він подвоївся: раз казав, що нічого не бачив, а вдруге признався, що бачив (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подвоюватися — подво́юватися 1 дієслово недоконаного виду збільшуватися вдвічі; значно посилюватися; здаватися подвійним подво́юватися 2 дієслово недоконаного виду суперечити самому собі діал. Орфографічний словник української мови
  2. подвоюватися — -ююся, -юєшся, недок., подвоїтися, -оюся, -оїшся; наказ. сп. подвоюйся і подвійся; док. 1》 Збільшуватися вдвічі. || Значно збільшуватися проти звичайного; посилюватися. 2》 Здаватися подвійним (у 1 знач.); двоїтися (про предмети). 3》 діал. Суперечити самому собі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. подвоюватися — ПОДВО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПОДВО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, наказ. сп. подво́юйся і подві́йся; док. 1. Збільшуватися вдвічі. Підраховано, що в сучасну епоху за кожні десять років обсяг наукової інформації, що є в розпорядженні людства... Словник української мови у 20 томах
  4. подвоюватися — ДВОЇ́ТИСЯ перев. із сл. в очах (здаватися подвійним), ПОДВО́ЮВАТИСЯ. — Док.: подво́їтися. Почало темніти, а Параска від вікна не одходить. Словник синонімів української мови