1. Словник української мови в 11 томах

позамічати

ПОЗАМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Замітити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.

— Скажіть, мені, паничі, — ви люди вчені, — як то можна розумом збагнуть так багацько наук? І все те позамічати напам’ять (Н.-Лев., І, 1956, 359).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позамічати — позаміча́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. позамічати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Замітити все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позамічати — ПОЗАМІЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. Беручи до уваги, закріпити в свідомості, запам'ятати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. – Скажіть, мені, паничі, – ви люди вчені, – як то можна розумом збагнуть так багацько наук?... Словник української мови у 20 томах
  4. позамічати — Позаміча́ти, -ча́ю, -єш гл. Замѣтить, примѣтить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка