1. Словник української мови в 11 томах

поздіймати

ПОЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь.

Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі… То вози поздіймали голоблі догори (Вишня, І, 1956, 43).

2. Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе або багато чого-небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін.

Вона викреслила з числа тем щоденної розмови Петербург, академію, поздіймала з стінок свої малюнки, подарувала мольберт якомусь гімназистові (Л. Янов., І, 1959, 378);

Просто перед ним у долині.. стояли в ряд новенькі грузовики. З них уже поздіймали брезенти (Кучер, Чорноморці, 1956, 210).

3. Скинути з себе чи з когось усе або багато чого-небудь, що надіте, пов’язане і т. ін.

Я й не зчулася, як уже біля його на лавці сиділа, як він мої перстні поздіймав, собі на руки понадівав… (Мирний, І, 1954, 80);

Настя поздіймала з голови стрічки та квітки і сховала в скриню (Н.-Лев., VI, 1966, 310).

Поздійма́ти шапки́ (брилі́ і т. ін.) — те саме, що Здійня́ти ша́пку (бриля́ і т. ін.) (про всіх або багатьох) ( див. здійма́ти).

Секретар Чижик.. увійшов у двір.. Люди поздіймали шапки (Мирний, II, 1954, 151);

— Чого вам треба? — спитав у бурлак Бродовський. Всі робітники поздіймали перед ним шапки (Н.-Лев., II, 1956, 207);

Всі, хто стояв на палубі, поздіймали пілотки, безкозирки, картузи (Кучер, Чорноморці, 1956, 540).

4. Зітнути, зрізати все або багато чого-небудь.

Шапку Бух Копитович надів, а богатирям загадав, щоб вони голови тим ведмедям поздіймали (Укр.. казки, легенди.., 1957, 166).

◊ Поздійма́ти го́лови кому — те саме, що Зня́ти го́лову (всім або багатьом) ( див. зніма́ти).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздіймати — поздійма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поздіймати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Здійняти вгору все чи багато чого-небудь. 2》 Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе чи багато чого-небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поздіймати — ПОЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь. Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі... То вози поздіймали голоблі догори (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  4. поздіймати — Поздійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поздіймати — Поздійма́ти, -ма́ю, -єш гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ. Словник української мови Грінченка