поздіймати

поздійма́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Здійняти вгору все чи багато чого-небудь.

2》 Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе чи багато чого-небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін.

3》 Скинути з себе чи з когось усе чи багато чого-небудь, що надіте, пов'язане і т. ін. Поздіймати шапки.

4》 Зітнути, зрізати все чи багато чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздіймати — поздійма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поздіймати — ПОЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь. Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі... То вози поздіймали голоблі догори (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
  3. поздіймати — Поздійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поздіймати — ПОЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь. Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі… То вози поздіймали голоблі догори (Вишня, І, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах
  5. поздіймати — Поздійма́ти, -ма́ю, -єш гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ. Словник української мови Грінченка