поздіймати
поздійма́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Здійняти вгору все чи багато чого-небудь.
2》 Дістати, забрати зверху або з поверхні чогось усе чи багато чого-небудь, що там стоїть, лежить, висить і т. ін.
3》 Скинути з себе чи з когось усе чи багато чого-небудь, що надіте, пов'язане і т. ін. Поздіймати шапки.
4》 Зітнути, зрізати все чи багато чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поздіймати — поздійма́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поздіймати — ПОЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь. Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі... То вози поздіймали голоблі догори (Остап Вишня). Словник української мови у 20 томах
- поздіймати — Поздійма́ти, -ма́ю, -ма́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поздіймати — ПОЗДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Здійняти вгору все або багато чого-небудь. Над усім над оцим [ярмарком] голоблі, голоблі, голоблі… То вози поздіймали голоблі догори (Вишня, І, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах
- поздіймати — Поздійма́ти, -ма́ю, -єш гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ. Словник української мови Грінченка