1. Словник української мови в 11 томах

позолота

ПОЗОЛО́ТА, и, ж.

1. Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь.

Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге — рама на йому з позолотою (Вовчок, VI, 1956, 244);

За якоїсь півгодини Тася й Сачко сиділи в першому ряді колонного залу філармонії, що вабив око м’якими тонами мармуру й позолоти (Дмит., Розлука, 1957, 37);

*Образно. Осінь. Сонячна, золота. Весь радгоспівський сад аж горить позолотою (Головко, І, 1957, 490);

*У порівн. Тільки посмішка — мов позолота, осяває обличчя йому (Голов., Поезії, 1955, 100).

2. перен. Те, що зовні прикрашає, показує кого-, що-небудь у кращому вигляді, стані і т. ін., ніж це є насправді.

В вас, живих, немало є турботи, А за те, що нас взяла війна, Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена (Мал., Звенигора, 1959, 298).

3. Прикрашання чого-небудь тонким шаром золота або бронзової фарби.

Починаючи з IX-Х ст. в Київській Русі широко застосовували техніку позолоти (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 419).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позолота — позоло́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. позолота — Пазолоть, позолоть; П. штучний блиск, показна розкіш; (дія) золочення. Словник синонімів Караванського
  3. позолота — -и, ж. 1》 Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. 2》 перен. Те, що зовні прикрашає, показує кого-, що-небудь у кращому вигляді, стані і т. ін., ніж це є насправді. 3》 Прикрашання чого-небудь тонким шаром золота або бронзової фарби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. позолота — ПОЗОЛО́ТА, и, ж. 1. Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге – рама на йому з позолотою (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  5. позолота — ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. Словник синонімів української мови
  6. позолота — Позолота, -ти ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293. Словник української мови Грінченка