позолота

Пазолоть, позолоть; П. штучний блиск, показна розкіш; (дія) золочення.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позолота — позоло́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. позолота — -и, ж. 1》 Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. 2》 перен. Те, що зовні прикрашає, показує кого-, що-небудь у кращому вигляді, стані і т. ін., ніж це є насправді. 3》 Прикрашання чого-небудь тонким шаром золота або бронзової фарби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позолота — ПОЗОЛО́ТА, и, ж. 1. Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге – рама на йому з позолотою (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  4. позолота — ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. Словник синонімів української мови
  5. позолота — ПОЗОЛО́ТА, и, ж. 1. Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге — рама на йому з позолотою (Вовчок, VI, 1956, 244)... Словник української мови в 11 томах
  6. позолота — Позолота, -ти ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293. Словник української мови Грінченка