позолота
ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. побачила, яким коштом здобуває Спиридон ті малесенькі достатки, що здаються далеко більшими через ту полуду, що вміє Настя, як всі городянки, їм додавати (Л. Яновська); Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена (А. Малишко); Правдиве слово прийме (народ) за своє, Але позлітку, хоч яку майстерну, Він геть на смітник викине (І. Вирган); Світська суєта давно втратила для неї свою принадність.. Це заворожувало її раніше, блиск цієї сухозлітки зваблював Марію до двадцяти років (М. Слабошпицький); Житецький.. нехтував і власною зовнішністю, і сухозлотицею чиновницького світу (з журналу); З Антоном Андрійовичем тримався (управитель) серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- позолота — позоло́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- позолота — Пазолоть, позолоть; П. штучний блиск, показна розкіш; (дія) золочення. Словник синонімів Караванського
- позолота — -и, ж. 1》 Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. 2》 перен. Те, що зовні прикрашає, показує кого-, що-небудь у кращому вигляді, стані і т. ін., ніж це є насправді. 3》 Прикрашання чого-небудь тонким шаром золота або бронзової фарби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позолота — ПОЗОЛО́ТА, и, ж. 1. Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге – рама на йому з позолотою (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- позолота — ПОЗОЛО́ТА, и, ж. 1. Тонкий шар золота або бронзової фарби, накладений на поверхню чого-небудь. Були у цій кімнаті часи стінні і дзеркало узьке та довге — рама на йому з позолотою (Вовчок, VI, 1956, 244)... Словник української мови в 11 томах
- позолота — Позолота, -ти ж. Позолота. Твоя голова ше до позолоти. Чуб. І. 242. Позолота була вся витерта. Левиц. І. 293. Словник української мови Грінченка