1. Словник української мови в 11 томах

поклонитися

ПОКЛОНИ́ТИСЯ¹ див. поклоня́тися.

ПОКЛОНИ́ТИСЯ², лоню́ся, ло́нишся, док. Те саме, що похили́тися.

Понад шляхом поклонилися жита, бур’яни — з хмари тягне холодним цупким вітром (Вирган, В розп. літа, 1959, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклонитися — поклони́тися 1 дієслово доконаного виду вклонитися; пошанувати поклони́тися 2 дієслово доконаного виду похилитися Орфографічний словник української мови
  2. поклонитися — [поклонитиес'а] -лоун'ус'а, -ониес':а, -ониец':а, -он'ац':а; нак. -нис'а, -лоун'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. поклонитися — I див. поклонятися. II -лонюся, -лонишся, док. Те саме, що похилитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поклонитися — ПОКЛОНИ́ТИСЯ¹ див. поклоня́тися. ПОКЛОНИ́ТИСЯ², лоню́ся, ло́нишся, док. Те саме, що похили́тися. Понад шляхом поклонилися жита, бур'яни – з хмари тягне холодним цупким вітром (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  5. поклонитися — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. поклонитися — Поклонятися, -ня́юся, -єшся сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Чуб. V. 370. Также: передать поклонъ. Словник української мови Грінченка