полинь
ПОЛИ́НЬ див. поли́н.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полинь — див. полин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полинь — поли́нь іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- полинь — ПОЛИ́НЬ див. поли́н. Словник української мови у 20 томах
- полинь — ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії). Словник синонімів української мови
- полинь — Поли́н, -ну́; -лини́, -ні́в і поли́нь, -ню́; -лині́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полинь — Полинь, -ню́ м. = полин. Воліла б я гіркий полинь їсти, як з тобою на посаді сісти. Чуб. V. 368. Словник української мови Грінченка