1. Словник української мови в 11 томах

польський

ПО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до поля́ки і Польща.

Одна [частина монголів] пішла на захід, мабуть, під Судомир, у польську країну (Фр., VI, 1951, 50);

Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі, Сіяє подвиг трудовий У Кракові й Варшаві (Рильський, III, 1961, 131);

Багато хто знає польського письменника Владислава Реймонта (Еллан, II, 1958, 190);

// Власт. полякам.

— Випиймо, о. Мойсей, за вічну пам’ять шляхетського, польського гонору! (Н.-Лев., І, 1956, 126);

Прадід ішов і співав гайдамацької пісні про школяра — «аж ось іде школярець польської натури, на йом’ штани-шаровари свинячої шкури» (Ю. Янов., II, 1958, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. польський — «Польська» дорога: немощена, польова дорога [V] Словник з творів Івана Франка
  2. польський — -а, -е. Прикм. до поляки і Польща. || Власт. полякам. Польська мова — мова поляків; належить до західної підгрупи слов'янських мов індоєвропейської сім'ї. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. польський — по́льський прикметник Орфографічний словник української мови
  4. польський — ПО́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до поля́ки і Польща. Одна [частина монголів] пішла на захід, мабуть, під Судомир, у польську країну (І. Франко); Народе польський! День новий Стрічаєш ти у славі, Сіяє подвиг трудовий У Кракові й Варшаві (М. Рильський); // Власт. Словник української мови у 20 томах
  5. польський — ПО́ЛЬСЬКИЙ, ЛЯ́СЬКИЙ іст., ЛЯ́ДСЬКИЙ діал. Козаки кинулись і швидко наздогнали польське військо (І. Нечуй-Левицький); Відчиняйте замку брами, Ляська піснь в нім загуде (пісня); Тут бивсь норман, і лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота (М. Зеров). — Пор. поля́ки. Словник синонімів української мови
  6. польський — По́льський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. польський — Польський, -а, -е Польскій. Словник української мови Грінченка