поліритмія
ПОЛІРИТМІ́Я, ї, ж., муз. Одночасне поєднання в музичному творі кількох ритмів.
Поліфонія, поліритмія й елементи політональності стають невід’ємними ознаками музики В. Губаренка (Мист., 4, 1964, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поліритмія — -ї, ж., муз. Одночасне поєднання в музичному творі двох або кількох ритмів із різною кількістю долей у такті, або різних ритмічних фігур (напр., квартолей з тріолями). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліритмія — (від гр. poly — багато і ритм) — поєднання в одночассі двох і більше ритмічних рисунків, що не співпадають, необхідна умова поліфонії. Словник-довідник музичних термінів
- поліритмія — поліритмі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- поліритмія — ПОЛІРИТМІ́Я, ї, ж., муз. Одночасне поєднання в музичному творі кількох ритмів. Поліфонія, поліритмія й елементи політональності стають невід'ємними ознаками музики В. Губаренка (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах