помилуватися
ПОМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Помилува́ти один одного.
Поцілуймося, Помилуймося, Хто кому рад (Чуб., IV, 1877, 239).
2. Милуватися один з одним якийсь час.
3. ким, чим, з кого — чого, на кого — що і без додатка. Милуватися ким-, чим-небудь якийсь час.
Всі, хто має хоч хвилиночку зайву, мерщій сунуть на улицю дихнути повітрям вільним, помилуватися світом ясним (Мирний, III, 1954, 258);
Перед тим, як вийти на вулицю, вони постояли трохи у під’їзді, помилувалися чистотою засніженої досвітньої вулиці (Мур., Свіже повітря.., 1962, 124);
Рідко хто пройде тут помилуватися з осіннього моря, що цілий час шумить непривітно й одноманітно (Мик., І, 1957, 116);
— А тут помилуйтеся, які красунчики! — захоплено казав Бутаков, зупинившись над жовтенькими пухнастими пташенятами (Тулуб, В степу.., 1964, 392).
Значення в інших словниках
- помилуватися — помилува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- помилуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 Помилувати один одного. 2》 Милуватися один з одним якийсь час. 3》 ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без додатка. Милуватися ким-, чим-небудь якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- помилуватися — ПОМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. Помилува́ти один одного. Поцілуймося, Помилуймося, Хто кому рад (П. Чубинський). 2. Милуватися один з одним якийсь час. Стрілися, помилувалися і навіки розсталися. 3. ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без дод. Словник української мови у 20 томах
- помилуватися — Помилуватися, -луюся, -єшся гл. 1) Полюбоваться. Парубок постояв на згірку, помилувався красою околиці. Мир. ХРВ. 8. 2) Поласкать другъ друга. Поцілуймося, помилуймося, хто кому рад. Чуб. IV. 239. Словник української мови Грінченка