попутний
ПОПУ́ТНИЙ, а, е. Який іде, їде, рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь.
Білограй і Дудка приїхали в місто попутною машиною (Мушк., Чорний хліб, 1960, 178);
Їм лишалося.. діждатися попутного пароплава і розпочати далекі мандри до самого моря (Збан., Курил. о-ви, 1963, 39);
// Ходовий, погожий (про вітер).
Попутний вітер швидко жене його баркас далі й далі від берега (Шиян, Переможці, 1950, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попутний — попу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- попутний — -а, -е. Який іде, їде, рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь. || Ходовий, погожий (про вітер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- попутний — (вітер) побіжний, ходовий Словник чужослів Павло Штепа
- попутний — ПОПУ́ТНИЙ, а, е. Який іде, їде, рухається в одному напрямку з ким-, чим-небудь. Білограй і Дудка приїхали в місто попутною машиною (Ю. Мушкетик); Їм лишалося .. діждатися попутного пароплава і розпочати далекі мандри до самого моря (Ю. Словник української мови у 20 томах
- попутний — ПОПУ́ТНИЙ (який пересувається в одному напрямку з кимсь), ПОДОРО́ЖНІЙ, ХОДОВИ́Й, ПОГО́ЖИЙ (про вітер). Я підніс руку, й машина слухняно зупинилась, хоч попутний транспорт, як правило, зупиняється рідко (Є. Словник синонімів української мови