порати
ПО́РАТИ, аю, аєш, недок., перех.
1. Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь.
Наньмичка [наймичка] піч пора, батрак долівку землею рівня, де повибивалося, а Галочка в’яже квіточки (Кв.-Осн., II, 1956, 320);
Швець там поживає, Сам хазяйство пора, Бо дочка маленька, А дружина — хвора (Граб., І, 1959, 211);
В хаті Катерина порала волокно, а на дворі старий Глущук майстрував щось схоже на воза (Чорн., Потік.., 1956, 73);
// Обробляти землю, посіви, город, збирати польові, городні культури.
Прийшов Степан у самісінькі жнива. У сорок п’ятому. За городами саме жито жали. Порали вручну, бо все одібрала війна (Рад. Укр., 29.V 1962, 4);
І мати наша — втомиться з сапою Картоплі порати (Перв,, II, 1958, 102).
2. Доглядати когось, ходити коло кого-, чого-небудь.
Порати скотину;
// Мити, переодягати, годувати і т. ін. дитину або хворого.
З вулиці повернувся забруднений по самі вуха Юрко. Мати взялася порати сина (Чорн., Красиві люди, 1961, 20).
Значення в інших словниках
- порати — по́рати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порати — (землю) обробляти, ходити коло; (худобу) доглядати; пор. ПРИБИРАТИ. Словник синонімів Караванського
- порати — див. господарювати; працювати Словник синонімів Вусика
- порати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. || Обробляти землю, посіви, город, збирати польові, городні культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порати — ПО́РАТИ, аю, аєш, недок., кого, що. 1. Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
- порати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- порати — По́рати, -раю, -раєш що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порати — Порати, -раю, -єш гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину. Словник української мови Грінченка