порати

Значення в інших словниках

1. порати — по́рати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. порати — (землю) обробляти, ходити коло; (худобу) доглядати; пор. ПРИБИРАТИ. Словник синонімів Караванського
3. порати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. || Обробляти землю, посіви, город, збирати польові, городні культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порати — ПО́РАТИ, аю, аєш, недок., кого, що. 1. Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
5. порати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. порати — По́рати, -раю, -раєш що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. порати — ПО́РАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Виконуючи яку-небудь хатню роботу або займаючись якоюсь господарською справою, давати лад, порядок чому-небудь. Наньмичка [наймичка] піч пора, батрак долівку землею рівня, де повибивалося, а Галочка в’яже квіточки (Кв. Словник української мови в 11 томах
8. порати — Порати, -раю, -єш гл. 1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Кролев. у. Порали ярину. Г. Барв. 147. 2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину. Словник української мови Грінченка