поратися

ПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. коло чого, рідше біля чого, рідко з чим, також без додатка. Виконувати яку-небудь хатню роботу, займатися господарськими справами, працювати по хазяйству.

У хаті і у кімнаті жінки порались, то діжу наставляли, то муку сіяли, то локшину кришили, то птицю патрали (Кв.-Осн., II, 1956, 90);

Невсипуща з неї хазяйка була; цілісенький вона день було тупає порається коло господи (Вовчок, VI, 1956, 218);

Наумиха поралась біля печі, готуючи вечерю (Коцюб., І, 1955, 107);

Чіпка на току, коло хліба порається: молотить та віє та околот в’яже… (Мирний, І, 1949, 240);

Оддалік видніється пасіка. Коло вулика порається літній вусатий чоловік з сіткою на голові (Минко, Повна чаша, 1950, 44);

// Порядкувати, робити лад, порядок де-небудь.

Орися більше поралася в хаті: примазувала, чепурила, чистила, полоскала, понамальовувала на грубці півників (Тют., Вир, 1964, 263);

// Працювати в полі, на городі, виконувати різні польові роботи і т. ін.

Вона могла од рана до вечора поратись біля квіток, що розкішно кущились поміж камінням (Коцюб., II, 1955, 143);

Збіжжя вже було пустилось із стрілки та й подекуди зачинало сипатися, коли Катруся ще з іншими поралася коло сапання (Кобр., Вибр., 1954, 142);

Катерина Глущук поралась на городі. Вона вирвала достиглий біб і зв’язала в снопи (Чорн., Визволення, 1949, 119);

// Лагодити машини, механізми і т. ін.

Бенедьо тим часом з нанятими робітниками порався на подвір’ю коло машин (Фр., V, 1951, 383);

Дорогу загороджував фургон-газик, що лежав боком серед шосе. Біля нього вже поралися шофери (Гончар, III, 1959, 182);

Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Янов., II, 1958, 189).

2. коло кого — чого, рідше біля кого — чого, рідко з ким — чим, також без додатка. Доглядати когось, ходити коло кого-, чого-небудь.

Стара Явдоха поралась коло слабої дочки, а сама ходила мов з хреста знята (Коцюб., І, 1955, 75);

Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Мирний, І, 1949, 209);

Ятрівка.. в жнива любила робити, ..а то тільки балачки між жінками провадить собі та з дитиною своєю порається (Григ., Вибр., 1959, 110).

3. Ритися, копирсатися в чому-небудь.

На другий день у Карпів город ускочив Лаврінів рябий кабан і порався в картоплі (Н.-Лев., II, 1956, 372);

Годину… другу швидко шукали, перекидали, порались чужі люди у його добрі… (Мирний, І, 1954, 320);

Залишившись один у кімнаті, фотограф почав поратися у своєму чемодані (Трубл., Шхуна.., 1940, 48);

// Щось робити; порядкувати де-небудь.

Йому снилось, що в сінях пораються злодії, що вони вже ламають двері в кімнату, от уже й двері виставили, розтрощили скриню, витягають полотна та сорочки (Н.-Лев., III, 1956, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поратися — (здійснювати щось незначне біля хати) клопотатися, розм.: орудувати, копирсатися. Словник синонімів Полюги
  2. поратися — по́ратися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. поратися — (коло чого) клопотатися, працювати, товктися; (в хаті) порядкувати, робити лад <�порядок>; (на кухні) крутитися, метушитися; (на городі) порпатися; (коло машин) морочитися, (- цілу групу) комашитися; (біля кого) упадати, доглядати <�порати>... Словник синонімів Караванського
  4. поратися — див. господарювати; працювати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
  5. поратися — [поратиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. поратися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 коло чого, рідше біля чого, рідко з чим, також без додатка. Виконувати яку-небудь хатню роботу, клопотатися господарством. || Порядкувати, робити лад, порядок де-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поратися — ПО́РАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. 1. коло чого, рідше біля чого, рідко з чим, також без дод. Виконувати яку-небудь хатню роботу, займатися господарськими справами, працювати по хазяйству. Словник української мови у 20 томах
  8. поратися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. поратися — По́ратися, -раюся, -єшся гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Словник української мови Грінченка