1. Словник української мови в 11 томах

порахуватися

ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися.

— Плати, Микито, бо в мене катма дрібнотки… А ми з тобою опісля порахуємось (Вовчок, VI, 1956, 281);

[Карпо:] Завтра заходь. Порахуємося. Зараз не до тебе (Собко, П’єси, 1958, 56).

2. з ким, перен., розм. Помститися за що-небудь; поквитатися.

Не тільки почуття дружби до Лари підохотило її повернутися до лабораторії. Порахуватися з Каргатом за ранок, — от чого їй хотілось (Шовк., Інженери, 1956, 102);

Якось одному хлопцеві з сусіднього прольоту здалося, що я звернув увагу на його дівчину, він вирішив зо мною, як то кажуть, порахуватися (Ю.Янов., II, 1954, 18).

3. з чим, також з спол. щ о, перен. Узяти до уваги, врахувати що-небудь, зважити на щось.

Далі — взялися за мене. Не порахувалися, навіть, що каліка (Логв., Давні рани, 1961, 97);

// з ким. Виявити повагу, уважно поставитися до когось.

4. діал. Домовитися про щось.

Грицько та Івась теж почали полуднувати. У їх зоставалася ще одна таранька, мати дала по одній кожному. Вони, ще збираючись на пастівник, порахувалися одну з’їсти у обід, другу за полуднем (Мирний, IV, 1955, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порахуватися — порахува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порахуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному все належне; розрахуватися. 2》 з ким, перен., розм. Помститися за що-небудь; поквитатися. 3》 з чим, також із спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порахуватися — ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. з ким і без дод. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися. – Плати, Микито, бо в мене катма дрібнотки... Словник української мови у 20 томах
  4. порахуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. порахуватися — Порахува́тися, -ху́юся, -єшся гл. Посчитаться. Словник української мови Грінченка