порахуватися
ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. з ким і без дод. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися.
– Плати, Микито, бо в мене катма дрібнотки... А ми з тобою опісля порахуємось (Марко Вовчок);
[Карпо:] Завтра заходь. Порахуємося. Зараз не до тебе (В. Собко).
2. з ким, перен., розм. Помститися за що-небудь; поквитатися.
Не тільки почуття дружби до Лари підохотило її повернутися до лабораторії. Порахуватися з Каргатом за ранок, – от чого їй хотілось (Ю. Шовкопляс);
Якось одному хлопцеві з сусіднього прольоту здалося, що я звернув увагу на його дівчину, він вирішив зо мною, як то кажуть, порахуватися (Ю. Яновський).
3. з чим, також із спол. що, перен. Узяти до уваги, врахувати що-небудь, зважити на щось.
Далі – взялися за мене. Не порахувалися, навіть, що каліка (В. Логвиненко);
// з ким. Виявити повагу, уважно поставитися до когось.
4. діал. Домовитися про щось.
Грицько та Івась теж почали полуднувати. У їх зоставалася ще одна таранька, мати дала по одній кожному. Вони, ще збираючись на пастівник, порахувалися одну з'їсти у обід, другу за полуднем (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- порахуватися — порахува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порахуватися — -уюся, -уєшся, док. 1》 з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному все належне; розрахуватися. 2》 з ким, перен., розм. Помститися за що-небудь; поквитатися. 3》 з чим, також із спол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порахуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- порахуватися — ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися. Словник української мови в 11 томах
- порахуватися — Порахува́тися, -ху́юся, -єшся гл. Посчитаться. Словник української мови Грінченка