порахуватися

порахува́тися

-уюся, -уєшся, док.

1》 з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному все належне; розрахуватися.

2》 з ким, перен., розм. Помститися за що-небудь; поквитатися.

3》 з чим, також із спол. що, перен. Узяти до уваги, врахувати що-небудь, зважити на щось.

|| з ким. Виявити повагу, уважно поставитися до когось.

4》 діал. Домовитися про щось.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порахуватися — порахува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порахуватися — ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. з ким і без дод. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися. – Плати, Микито, бо в мене катма дрібнотки... Словник української мови у 20 томах
  3. порахуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. порахуватися — ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися. Словник української мови в 11 томах
  5. порахуватися — Порахува́тися, -ху́юся, -єшся гл. Посчитаться. Словник української мови Грінченка