порахуватися
порахува́тися
-уюся, -уєшся, док.
1》 з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному все належне; розрахуватися.
2》 з ким, перен., розм. Помститися за що-небудь; поквитатися.
3》 з чим, також із спол. що, перен. Узяти до уваги, врахувати що-небудь, зважити на щось.
|| з ким. Виявити повагу, уважно поставитися до когось.
4》 діал. Домовитися про щось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порахуватися — порахува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- порахуватися — ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. з ким і без дод. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися. – Плати, Микито, бо в мене катма дрібнотки... Словник української мови у 20 томах
- порахуватися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- порахуватися — ПОРАХУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1. з ким і без додатка. Здійснити взаємні (перев. грошові) розрахунки з ким-небудь, повністю сплатити один одному усе належне; розрахуватися. Словник української мови в 11 томах
- порахуватися — Порахува́тися, -ху́юся, -єшся гл. Посчитаться. Словник української мови Грінченка