1. Словник української мови в 11 томах

порожнява

ПОРО́ЖНЯВА, и, ж.

1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце.

Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах,.. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб., І, 1955, 326);

Руду починають кришити знизу, так що верхні поверхи нависають уступами над утвореною порожнявою (Гур., Життя.., 1954, 24);

// Відсутність людей; малолюдність або безлюддя.

Інколи чулися голоси — і вони були лункі в порожняві вуличного тунелю (Смолич, Ми разом.., 1950, 71);

// перен. Стан душевної спустошеності (від горя, втоми і т. ін.).

Втягнув у себе морозне повітря, почув порожняву у грудях і заповнив ту пустку диким, сердитим криком: — Ньо!.. все було байдуже, нічого не страшно і по коліна море (Коцюб., II, 1955, 280).

2. перен. Брак глибокого змісту; поверховість.

Селянський гурт продовжував змову мовчання. Може.. упередження, з яким вони прийшли сюди, чи, може, порожнява Сватюкової промови, але щось стояло на шляху до їхнього обопільного порозуміння (Епік, Тв., 1958, 479);

// Про те, що не має ніякого сенсу, значення.

Де ж правда та! Де та любов над нами? Невже й вона порожнява одна? І мусить люд, ярмований віками, Пить з власних сліз отрути ківш до дна! (Стар., Поет. тв., 1958, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожнява — поро́жнява іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порожнява — -и, ж. 1》 Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. || Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. || перен. Стан душевної спустошеності (від горя, втоми і т. ін.). 2》 перен. Брак глибокого змісту; поверховість. || Про те, що не має ніякого сенсу, значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порожнява — ПОРО́ЖНЯВА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах, .. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (М. Словник української мови у 20 томах
  4. порожнява — ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. Словник синонімів української мови
  5. порожнява — Порожнява, -ви ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50. Словник української мови Грінченка