1. Словник синонімів української мови

порожнява

ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі, ..залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович); Прислухавшись, показав (Сашко) рукою на біломуру дзвіницю з чорними порожнинами вікон (Л. Юхвід); З неба сіялась густа мжичка, і вони поховалися під дашок клуні. В її порожняві посвистував вітер (Н. Рибак); — Ціолковський ..пише про таких ефірних істот, котрі живляться лише світлом... живуть навіть у вакуумі... (О. Бердник); Ці частини обидві — тіла і порожня — мають одмінну і навіть цілком протилежну природу (переклад М. Зерова); Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (з газети).

СПУСТО́ШЕНІСТЬ (втрата моральних сил), СПУСТО́ШЕННЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ПОРОЖНЕ́ЧА, ПОРОЖНЯ́ВА. Скільки за ці дні думала та передумала про свого баламута.. Така спустошеність, така самотність, — здається, розірветься душа! (О. Гончар); — Є краса хижа, агресивна, яка підпорядковує собі й поглинає, а взамін дає лише спустошення й розчарування (Є. Гуцало); Тетяна відчула раптом в своїй душі таку порожнечу, ніби ту душу випалено вогнем (А. Шиян). — Пор. 1. пригні́чення.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порожнява — поро́жнява іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. порожнява — -и, ж. 1》 Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. || Відсутність людей; малолюдність чи безлюддя. || перен. Стан душевної спустошеності (від горя, втоми і т. ін.). 2》 перен. Брак глибокого змісту; поверховість. || Про те, що не має ніякого сенсу, значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порожнява — ПОРО́ЖНЯВА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах, .. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (М. Словник української мови у 20 томах
  4. порожнява — ПОРО́ЖНЯВА, и, ж. 1. Порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце. Вона блукала по темних, ледве освічених свічкою хатах,.. а кроки її гучно лунали в околишній порожняві (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. порожнява — Порожнява, -ви ж. Пустота. І в серці порожняву почуєш. К. ПС. 50. Словник української мови Грінченка