1. Словник української мови в 11 томах

посвята

ПОСВЯ́ТА¹, и, ж., церк. Дія за знач. посвяти́ти¹.

Мати зараз паски печуть, яйця варять, готують на посвяту (Цюпа, Грози.., 1961, 261);

Описавши посвяту в церкві гайдамацьких ножів, Шевченко посилався на розповідь старих людей (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 96).

ПОСВЯ́ТА², и, ж.

1. Дія за знач. посвяти́ти².

Посвята на владику володимирського була цілком розумним актом, заслугованим цією ученою, морально цільною і благочестям душі увінчаною людиною… (Ле, Наливайко, 1957, 223);

Вечори трудової слави, посвята в колгоспники, зустрічі з ветеранами праці, із знатними людьми села.. — ось неповний перелік того, чим створюють людям радість працівники клубів (Рад. Укр 18. V 1968, 2).

2. Напис на початку літературного, музичного і т. ін. твору, з якого видно, кому автор присвячує свій твір.

Посвята моїй любій матері (Коцюб., І, 1955, 86);

Там же були й книги Тургенєва, Кольцова, Аксакова, Полежаєва, Огарьова, Полонського, Куліша. На багатьох мережились авторські написи й посвяти (Ільч., Серце жде, 1939, 243);

Ось портрет Гоголя з посвятою Тараса Шевченка (Вол., Наддніпр. висоти, 1953, 145).

3. діал. Самопожертва.

Як в оті тяжкі конання хвилі Ти в нестерпній муці хоч раз крикнеш, Хоч зітхнеш, хоч думкою самою Пожалієш сього вчинку свого, То даремна вся твоя посвята (Фр., XII, 1953, 306);

По від’їзді найбільше говорили всі за Тараса і подивляли його любов і посвяту для сестер (Ков., Світ.., 1960, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвята — (жертвувати собою заради інших) самопожертва, жертва, самопосвячення, самозречення. Словник синонімів Полюги
  2. посвята — посвя́та 1 іменник жіночого роду освячення посвя́та 2 іменник жіночого роду присвята; самопожертва Орфографічний словник української мови
  3. посвята — (кому) присвята; (дія) посвячення, свячення, (у церкві — ще) посвячіння; З. П. самопосвята, самопожертва. Словник синонімів Караванського
  4. посвята — I -и, ж., церк. Дія за знач. посвятити I. II -и, ж. 1》 Дія за знач. посвятити II. 2》 Напис на початку літературного, музичного і т. ін. твору, з якого видно, кому автор присвячує свій твір. 3》 діал. Самопожертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посвята — ПОСВЯ́ТА¹, и, ж., рел.-церк. Дія за знач. посвяти́ти¹. Мати зараз паски печуть, яйця варять, готують на посвяту (І. Цюпа); Описавши посвяту в церкві гайдамацьких ножів, Шевченко посилався на розповідь старих людей (з наук. літ.). ПОСВЯ́ТА², и, ж. Словник української мови у 20 томах
  6. посвята — ПРИСВЯ́ТА (напис на початку твору, який вказує, кому присвячено або кому дарують його; художній твір, написаний на честь когось), ПОСВЯ́ТА. Мажарин.. Словник синонімів української мови
  7. посвята — Посвя́та, -ти; -вя́ти, -вя́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)