1. Словник української мови в 11 томах

посміховисько

ПОСМІХО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що посміхо́вище.

[Самарійський пророк:] Не пізнає оселі батька п’яний син бездумний, за те блукає він у тьмі надвірній, за посміховисько стає ворожим дітям (Л. Укр., II, 1951, 133);

Навіть ставши загальним посміховиськом, пан обозний не втрачав ані пихи, ані бундючності (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 215);

Не для того вона.. одружувалася з старішим за себе, щоб ходити по селу, як жебрачка, та бути посміховиськом (Чорн., Пісні.., 1958, 42);

— Не я тобі казав, що ці вікна боком будуть нам вилазити? Дожився до посміховиська, доживешся отак і до червоного півня! Багатіти теж треба з толком (Стельмах, І, 1962, 107).

На посміхо́висько [лю́дям (людське́, зага́льне)] — те саме, що На по́сміх [лю́дям] ( див. по́сміх).

Мусій.. зв’язався з тією клятою бабою, наче присох біля її розгородженого двору, та коли б ще біля плотницького діла, а то казна-що — ходить у фартусі людям на посміховисько… (Перв., Материн.. хліб, 1960, 140);

— Вакула зав’язав залицяльників у мішку і кинув серед вулиці на глум і посміховисько (Цюпа, Краяни, 1971, 360).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посміховисько — посміхо́висько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посміховисько — див. ПОСМІХ Словник синонімів Караванського
  3. посміховисько — див. ганьба Словник синонімів Вусика
  4. посміховисько — -а, с. Те саме, що посміховище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посміховисько — ПОСМІХО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що посміхо́вище. [Самарійський пророк:] Не пізнає оселі батька п'яний син бездумний, за те блукає він у тьмі надвірній, за посміховисько стає ворожим дітям (Леся Українка); Навіть ставши загальним посміховиськом... Словник української мови у 20 томах
  6. посміховисько — посміховисько: ◊ роби́ти з се́бе посміховисько → робити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. посміховисько — ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Словник синонімів української мови
  8. посміховисько — Посміхо́висько, -ка, -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. посміховисько — Посміхо́висько, -ка с. = посміховище. Гн. І. 115. Словник української мови Грінченка