1. Словник синонімів української мови

посміховисько

ПОСМІХО́ВИЩЕ (той або те, з кого (чого) сміються, глузують), ПОСМІХО́ВИСЬКО, ПО́СМІХ, ПОСМІ́ШИЩЕ, СМІХО́ВИЩЕ, СМІХО́ВИСЬКО, СМІХОТА́ розм., СМІХОВА́НЕЦЬ розм. Масло посміховищем зробив її, глумився, Ще й досі не загоїлася рана в серці (А. Хижняк); Спершу Шумейко хотів було кинутися тікати, куди очі бачать, але зміркував, що то буде посміховисько для всього села (Л. Гроха); Вбожество тим і страшне, що на посміх людей обертає, Кпинами їх допікаючи... (переклад М. Зерова); — Прозріте, люди, день настав! Розправте руки, змийте луду. Прокиньтесь, чехи, будьте люди, А не посмішище ченцям! (Т. Шевченко); Охріме! не зробись сміховищем села, Покинь, кажу, панів, водиться з ними годі! (Є. Гребінка); — Не сівба — сміховисько... Пляма на пляму лізе... (В. Бабляк); Справді ж таки сміхота дивитись, як люди силкуються перегнати одне одного в цій, мабуть, найкомічнішій у світі ходьбі, як ноги, звичні до нормального кроку, безладно дрібушать у мішковині (О. Гончар); Засунув (пан) руку в кишеню і дав хлопчакові мідного гроша. — Ну й сміхованець ти, Васильку! (казка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посміховисько — посміхо́висько іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посміховисько — див. ПОСМІХ Словник синонімів Караванського
  3. посміховисько — див. ганьба Словник синонімів Вусика
  4. посміховисько — -а, с. Те саме, що посміховище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. посміховисько — ПОСМІХО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що посміхо́вище. [Самарійський пророк:] Не пізнає оселі батька п'яний син бездумний, за те блукає він у тьмі надвірній, за посміховисько стає ворожим дітям (Леся Українка); Навіть ставши загальним посміховиськом... Словник української мови у 20 томах
  6. посміховисько — посміховисько: ◊ роби́ти з се́бе посміховисько → робити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. посміховисько — Посміхо́висько, -ка, -ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. посміховисько — ПОСМІХО́ВИСЬКО, а, с. Те саме, що посміхо́вище. [Самарійський пророк:] Не пізнає оселі батька п’яний син бездумний, за те блукає він у тьмі надвірній, за посміховисько стає ворожим дітям (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. посміховисько — Посміхо́висько, -ка с. = посміховище. Гн. І. 115. Словник української мови Грінченка