поститися
ПО́СТИ́ТИСЯ, пощу́ся, по́стишся, недок. Те саме, що по́сти́ти.
Умильно богу все молились [святі понури], На тиждень дні по три постились (Котл., І, 1952, 128);
Вже скільки раз я сповідалась і причащалась, і постилась, і молилась, нічого не помагає: все-таки виходить грішне зверху, а святе насподі (Н.-Лев., III, 1956, 252);
— Йому б [батькові-вдівцеві] поститись та про царство небесне думати, а він виждав якихось з півроку, підстриг чуба та бороду, відмолодився трохи та й за сватання (Збан., Єдина, 1959, 129).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поститися — по́сти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поститися — див. постити Словник церковно-обрядової термінології
- поститися — [постиетиес'а] пошчус'а, -стиес':а, -стиец':а, -с'т'ац':а; нак. -стис'а, поус'т'іц':а і [поститиес'а] поушчус'а, -стис':а, -стиц':а, -с'т'ац':а; нак. -стис'а, поус'т'іц':а Орфоепічний словник української мови
- поститися — пощуся, постишся, недок. Те саме, що постити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поститися — Постити, випестити, запостити, напостити, перепостити, попостити, пропостити, спостити, упостити Словник чужослів Павло Штепа
- поститися — ПО́СТИ́ТИСЯ, пощу́ся, по́стишся, недок. Те саме, що по́сти́ти. Умильно Богу все молились [святі понури], На тиждень дні по три постились (І. Словник української мови у 20 томах
- поститися — ГОЛОДУВА́ТИ (залишатися без їжі тривалий час), ПО́СТИ́ТИ розм., ПО́СТИ́ТИСЯ розм., ПО́СТУВАТИ розм.; НЕДОЇДА́ТИ (систематично не наїдатися). Взимку Микулі з Вістою довелось дуже важко. Вони недоїдали, голодували (С. Словник синонімів української мови