1. Словник української мови в 11 томах

постихати

ПОСТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.).

Постихали співи й жарти У дворі моїм (Гл., Вибр., 1957, 283).

2. Замовкнути (про всіх або багатьох).

Постихало птаство серед ночі, навіть круки й галиці [галки] мовчать (Забіла, У.. світ, 1960, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постихати — постиха́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постихати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.). 2》 Замовкнути (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постихати — ПОСТИХА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Стихнути, перестати чутися (про звуки, співи, розмови і т. ін.). Постихали співи й жарти У дворі моїм (Л. Глібов). 2. Замовкнути (про всіх або багатьох). Постихало птаство серед ночі, навіть круки й галиці [галки] мовчать (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах