1. Словник української мови в 11 томах

постовпіти

ПОСТОВПІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док. Остовпіти (про всіх або багатьох).

Люди обступили його довкола і постовпіли. — Бідний чоловік! Два місяці нічого не їв! (Фр., II, 1950, 90);

— Сідайте на воза, товариші студенти, — каже людина з сивим йоржиком, не звертаючи уваги на те, що приїжджі постовпіли коло машини (Ю. Янов., II, 1954, 198).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постовпіти — постовпі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постовпіти — -іємо, -ієте, док. Остовпіти (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постовпіти — ПОСТОВПІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док. Остовпіти (про всіх або багатьох). Люди обступили його довкола і постовпіли. – Бідний чоловік! Два місяці нічого не їв! (І. Словник української мови у 20 томах