1. Словник української мови в 11 томах

постогнування

ПОСТО́ГНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посто́гнувати і звуки, утворювані цією дією.

Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька (Збан., Єдина, 1959, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постогнування — посто́гнування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. постогнування — -я, с. Дія за знач. постогнувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постогнування — ПОСТО́ГНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. посто́гнувати і звуки, утворювані цією дією. Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах