потерти
ПОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех.
1. чим об що. Терти якийсь час.
Мороз уже не раз мов опік [Пилипка].. Не потура на те Пилипко, зостановиться перепочити, потре те місце, де болить, похука в малі рученята та й знову підтюпцем далі (Мирний, IV, 1955, 301);
Віктор куйовдив пальцями волосся, потім підвівся і стомлено потер чоло долонею (Автом., В. Кошик, 1954, 66);
— І ти ж грати вмієш? — спитав Мирон. Яшко хитнув головою. Для чогось потер сопілкою об рукав, а тоді підніс до рота (Головко, І, 1957, 135).
Поте́рти ру́ки — тручи долонею об долоню, виразити задоволення, хвилювання і т. ін.
— От, бачите! — Грушевський навіть потер руки від задоволення (Смолич, Мир.., 1958, 96).
2. Тручи, завдати болю, пошкодити шкіру; стерти, натерти.
З усього було видно, що марш буде далекий. Іван Антонович змушував своїх мінометників перевзутись при ньому, щоб не потерли ноги в дорозі (Гончар, III, 1959, 293).
3. Попсувати тривалим користуванням;
// Довго носячи, зробити витертим, зношеним (одяг).
Потерти рукава.
4. Тертям подрібнити.
*Образно. Вином підмуруй своє серце, Бо доля розвалить якраз: Потре нас дрібненько на порох Та й зліпить цеглину із нас… (Крим., Вибр., 1965, 275).
5. с. г. Очистити волокно спеціальним знаряддям, вибивши з нього кострицю.
В людей било [було] по сім кіп [конопель] та й тоті потерли, А у мене одна горстка у сіньох [у сінях] за дверми (Коломийки, 1969, 71).
Значення в інших словниках
- потерти — поте́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- потерти — -тру, -треш, док., перех. 1》 чим об що.Терти якийсь час. 2》 Тручи, завдати болю, пошкодити шкіру; стерти, натерти. 3》 Попсувати тривалим користуванням. || Довго носячи, зробити витертим, зношеним (одяг). 4》 Подрібнити тертям. 5》 с. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потерти — ПОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що, рідше кого. 1. чим об що. Терти якийсь час. Мороз уже не раз мов опік [Пилипка] .. Не потура на те Пилипко, зостановиться перепочити, потре те місце, де болить... Словник української мови у 20 томах
- потерти — ТІПА́ТИ (очищати волокно конопель льону тощо від костриці), ТЕ́РТИ, ОБТІ́ПУВАТИ, БИ́ТИ, М'Я́ТИ (виминаючи кострицю). — Док.: потіпа́ти, поте́рти, обтіпа́ти, обім'я́ти. Молодиці на сонці били на бительнях і тіпали коноплі (І. Словник синонімів української мови
- потерти — Поте́рти, -тру́, -тре́ш; поте́р, -те́рла; потри́, -трі́м, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потерти — Потерти см. потирати. Словник української мови Грінченка