потерти

ТІПА́ТИ (очищати волокно конопель льону тощо від костриці), ТЕ́РТИ, ОБТІ́ПУВАТИ, БИ́ТИ, М'Я́ТИ (виминаючи кострицю). — Док.: потіпа́ти, поте́рти, обтіпа́ти, обім'я́ти. Молодиці на сонці били на бительнях і тіпали коноплі (І. Нечуй-Левицький); Мамко моя солодкая, біду я вчинила: Усі жінки труть коноплі, я ще не мочила (коломийка); Отара суне помалу, викрикує: то "бе-е", то "ме-е"! — кахикає, як зимою старі баби на печах, коли почнуть прядиво м'яти... (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потерти — поте́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потерти — -тру, -треш, док., перех. 1》 чим об що.Терти якийсь час. 2》 Тручи, завдати болю, пошкодити шкіру; стерти, натерти. 3》 Попсувати тривалим користуванням. || Довго носячи, зробити витертим, зношеним (одяг). 4》 Подрібнити тертям. 5》 с. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потерти — ПОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що, рідше кого. 1. чим об що. Терти якийсь час. Мороз уже не раз мов опік [Пилипка] .. Не потура на те Пилипко, зостановиться перепочити, потре те місце, де болить... Словник української мови у 20 томах
  4. потерти — Поте́рти, -тру́, -тре́ш; поте́р, -те́рла; потри́, -трі́м, -рі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. потерти — ПОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. 1. чим об що. Терти якийсь час. Мороз уже не раз мов опік [Пилипка].. Не потура на те Пилипко, зостановиться перепочити, потре те місце, де болить, похука в малі рученята та й знову підтюпцем далі (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах
  6. потерти — Потерти см. потирати. Словник української мови Грінченка