потир

Значення в інших словниках

1. потир — поти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. потир — Євхаристійна посудина у вигляді чаші з підставкою, призначена для євхаристійного вина, що з неї причащаються духівництво та миряни; чаша Словник церковно-обрядової термінології
3. потир — -а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. потир — А, ч. Чаша чи келих для ритуальних християнських релігійних обрядів. Кохана спить. У ярому потирі — вино кохання і вино проклять. (П-1:40); О вирвись, залишивши вирву у грудях, і роздмухай грань моїх самопротистоянь і дай напитися з потиру. (П-2:195). Словник поетичної мови Василя Стуса
5. потир — ПОТИ́Р, а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Потир має красиві пропорційні форми, оздоблений рослинним орнаментом і плетінкою (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах