1. Словник поетичної мови Василя Стуса

потир

А, ч. Чаша чи келих для ритуальних християнських релігійних обрядів.

Кохана спить. У ярому потирі —

вино кохання і вино проклять. (П-1:40);

О вирвись, залишивши вирву

у грудях, і роздмухай грань

моїх самопротистоянь

і дай напитися з потиру. (П-2:195).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потир — поти́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. потир — Євхаристійна посудина у вигляді чаші з підставкою, призначена для євхаристійного вина, що з неї причащаються духівництво та миряни; чаша Словник церковно-обрядової термінології
  3. потир — -а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. потир — ПОТИ́Р, а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Потир має красиві пропорційні форми, оздоблений рослинним орнаментом і плетінкою (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. потир — ПОТИ́Р, а, ч. Чаша або келих, якими користуються під час виконання християнських релігійних обрядів. Потир має красиві пропорційні форми, оздоблений рослинним орнаментом і плетінкою (Укр. золотарство.., 1970, 127). Словник української мови в 11 томах