потоплення
ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися.
В основу твору «Загибель ескадри» покладені історичні події 1918 року, зв’язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (Укр. літ., 10, 1957, 124);
Потоплення великого танкера позбавляло заправки близько 5 тисяч літаків або 10 тисяч танків (Рад. Укр., 30.VII 1967, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потоплення — пото́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- потоплення — -я, с. Дія за знач. потопити II, потопляти і потопитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потоплення — ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися. В основу твору “Загибель ескадри” покладені історичні події 1918 року, зв'язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах