потоплення

ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися.

В основу твору «Загибель ескадри» покладені історичні події 1918 року, зв’язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (Укр. літ., 10, 1957, 124);

Потоплення великого танкера позбавляло заправки близько 5 тисяч літаків або 10 тисяч танків (Рад. Укр., 30.VII 1967, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потоплення — пото́плення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. потоплення — -я, с. Дія за знач. потопити II, потопляти і потопитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потоплення — ПОТО́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. потопи́ти², потопля́ти і потопи́тися. В основу твору “Загибель ескадри” покладені історичні події 1918 року, зв'язані з потопленням Чорноморської ескадри революційними матросами (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах