1. Словник української мови в 11 томах

поточитися

ПОТОЧИ́ТИСЯ¹ див. пото́чуватися.

ПОТОЧИ́ТИСЯ², точу́ся, то́чишся, док., розм. Швидко попрямувати, кинутися кудись, звідкись.

От у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облизня — не знаю! Поточилися з хати, не озираючись (Кв.-Осн., II, 1956, 443);

— Еге! — закричав отаман. — Се крамарів тесть! Бийте його, кабанячу тушу! — Тут деякі поточились до Череваня, і, може б, там йому й капут був (П. Куліш, Вибр., 1969, 169);

І — наче сомнамбула в трансі — Петлюра поточився за трамваєм, скочив на приступку і ввійшов у вагон (Смолич, Мир.., 1958, 244).

ПОТОЧИ́ТИСЯ³, то́читься, розм. Док. до точи́тися².

А де тепер наш Черемуш Глибокий ся точить, Там мусить кров поточитись, Панове-молодці! (Федьк., І, 1960, 204);

Розмова поточилася рівніше (Ірчан, II, 1958, 257).

ПОТОЧИ́ТИСЯ⁴, то́читься, док., діал. Покотитися.

Біленька звізда на небі закрутилася, та й поточилася, та й упала на дорогу і в порох згасла (Черемш., Тв., 1960, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поточитися — поточи́тися 1 дієслово доконаного виду похитнутися поточи́тися 2 дієслово доконаного виду швидко рушити кудись поточи́тися 3 дієслово доконаного виду текти розм. поточи́тися 4 дієслово доконаного виду покотитися діал. Орфографічний словник української мови
  2. поточитися — I див. поточуватися. II -точуся, -точишся, док., розм. Швидко попрямувати, кинутися кудись, звідкись. III -точиться, розм. Док. до точитися II. IV -точиться, док., діал. Покотитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поточитися — ПОТОЧИ́ТИСЯ¹ див. пото́чуватися. ПОТОЧИ́ТИСЯ², точу́ся, то́чишся, док., розм. Швидко попрямувати, кинутися кудись, звідкись. От у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облизня – не знаю! Поточилися з хати, не озираючись (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. поточитися — Поточи́тися, -чу́ся, -чишся гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Словник української мови Грінченка