1. Словник української мови в 11 томах

пошибати

ПОШИБА́ТИ, а́є, недок., перех. і без додатка, розм. Нападати (про плач, хворобу і т. ін.).

Як затьохкає ж сумненький Тьохом-тьоророхом, Пошибають сльози, сльози, Котяться горохом (П. Куліш, Вибр., 1969, 361).

◊ Ду́мка (ду́ма, га́дка) ду́мку (ду́му, га́дку) пошиба́є (пошиба́ла) — про втрату душевної рівноваги від думок.

Як хвиля хвилю поганяла, Так думка думку пошибала (Котл., І, 1952, 198);

Сум великий обняв мою душу. Дума думу пошибає (Барв., Опов.., 1902, 411);

Поклав [дід] граблі коло себе, сів потім на межу, закурив люльку, та й гадка гадку пошибала (Стеф., І, 1949, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошибати — Трапляти, вдаряти [V] Словник з творів Івана Франка
  2. пошибати — пошиба́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. пошибати — -ає, недок., перех. і без додатка, розм. Нападати (про плач, хворобу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пошибати — ПОШИБА́ТИ, а́є, недок., що і без дод., розм. Нападати (про плач, хворобу і т. ін.). Як затьохкає ж сумненький Тьохом-тьоророхом, Пошибають сльози, сльози, Котяться горохом (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  5. пошибати — Пошиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Ударять, бить; вырываться. Із под тої труби димок пошибає. Грин. III. 684. думка думку пошибає = думка думку побиває. Г. Барв. 411. см. побивати 5. сльоза сльозу пошиба = сльоза сльозу побива. см. побивати... Словник української мови Грінченка