пошивати
ПОШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех.
1. заст. Покривати соломою яку-небудь будівлю.
Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю (Коцюб., І, 1955, 125);
Молола [Катерина] на жорнах, шила й вишивала дітям сорочки і сама пошивала сніпками хату чи клуню (Стельмах, II, 1962, 209);
— Заходився [старий] пересипати повітку, — пошити ще сніпками та обмазати, то й готова буде (Коцюб., І, 1955, 50);
Треба було хатчину наново пошити; через перестарілу солому, що майже зовсім загнила, протікає добре дощ (Коб., III, 1956, 534).
2. у кого — що, у сполуч. з ім. у мн., перен., розм. Вважати кого-небудь належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім.
[Єгор Іванович:] На старості літ пошили мене в анархісти… (Ю. Янов., Драм. тв., 1946, 12);
// Присвоювати кому-небудь якийсь чин.
— Рядовий Шульга, а я, признатися, гадав, що зразу тебе у генерали пошиють (Рибак, Час.., 1960, 127).
◊ Пошива́ти (поши́ти) у брехню́ — звинувачувати кого-небудь у тому, що він говорить неправду.
Це ж ви Республіку пошили у брехню, і безоглядно повтікали за кордон (Тич., І, 1957, 127);
Поши́ти у ду́рні див. ду́рень.
Значення в інших словниках
- пошивати — пошива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошивати — -аю, -аєш, недок., пошити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 заст. Покривати соломою яку-небудь будівлю. 2》 у кого – що, у сполуч. з ім. у мн., перен., розм. Вважати кого-небудь належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім. || Присвоювати кому-небудь якийсь чин. Пошити у дурні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошивати — ПОШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОШИ́ТИ, и́ю, и́єш, док. 1. що, заст. Покривати соломою яку-небудь будівлю. Баби мастили стіни, Семен пошивав покрівлю (М. Словник української мови у 20 томах
- пошивати — Пошива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. пошити, -шию, -єш, гл. Крыть, покрыть соломой крышу. Пошивати хату. Камен. у. Стоїть корчма над болотом, не пошита околотом. Гол. III. 522. 2) — дрітев. Обвивать, обвить проволокой. Шух. І. 275. Словник української мови Грінченка