пошиватися
ПОШИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОШИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док., у кого — що, у сполуч. з ім. у мн., розм. Ставати належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім.
— Да твій брат справді, бачу, у пани пошився! Коли козак водив хорти за собою на мотузках? (П. Куліш, Вибр., 1969, 121);
— Ондечки стоїть недоук попович, що тинявсь по монастирях, був слимаком та розпивсь, розледащів і пошився в босяки (Н.-Лев., IV, 1956, 294);
[Процько:] Який же я старий? Я ще молодець хоч куди. Ну, та дарма, пошився в старці, то й не кажи, що молодий (Сам., II, 1958, 56);
— Призвело мене віддати його до церковної школи: попоходив чотири зими, навчивсь чи ні чому путньому, а у грамотії пошився: у помічники до писаря поступив (Л. Янов., І, 1959, 160);
— Ну, розкажи ж, як це сталося? ..Як це ти в окозамилювачі пошився? (Гончар, Тронка, 1963, 336).
◊ Пошива́тися (поши́тися) в ніщо́, рідко — втрачати повагу, низько опускатися.
З такого смійсь, що розганявсь до неба, А низько сів, пошився сам в ніщо (Граб., І, 1959, 595);
Поши́тися у ду́рні див. ду́рень.
Значення в інших словниках
- пошиватися — пошива́тися дієслово недоконаного виду долучатися до якоїсь групи — ірон. розм. Орфографічний словник української мови
- пошиватися — -аюся, -аєшся, недок., пошитися, -июся, -иєшся, док., у кого – що, у сполуч. з ім. у мн., розм. Ставати належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім. Пошитися у дурні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошиватися — ПОШИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОШИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док., у кого – що, у сполуч. з ім. у мн., розм. Ставати належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім. – Да твій брат справді, бачу, у пани пошився!... Словник української мови у 20 томах